Шостак Анатолій Вікторович

Шостак Анатолій Вікторович

Член Президії Академії наук вищої освіти України, відповідальний за сектор інформатики і адміністрування порталу, "Заслуженный работник науки и образования" (Росія), Почесний доктор наук DOCTOR OF SCIENCE, HONORIS CAUSA (Росія), нагороджений Європейським науково-промисловим консорціумом "ESIC"орденом LABORE ET SCIENTIA – ПРАЦЕЮ І ЗНАННЯМИ (Мюнхен)    

 

Народився 3 липня 1947 року на Чернігівщині, в містечку Козелець. Батько, Шостак Віктор Микитович (1906) — фронтовик, працював робітником у Козелецькій райспоживспілці (Чернігівська обл.), мати, Шостак Ганна Йосипівна (1908) — сільська трудівниця із сім’ї репресованих, віддала своє здоров’я колгоспу з романтичною  на той час назвою, що сьогодні звучить, як гірка іронія — "Зоря комунізму". Брат, Степан Вікторович (1937) – доктор біологічних наук, відомий білоруський вчений і журналіст. Сестра, Олена Вікторівна (1936) – пропрацювала  понад 40 років вчителькою Козелецької середньої школи №1. Анатолій після закінчення середньої школи працював бетонником у «Міжколгоспбуді», потім 3-х річна служба в армії,  після демобілізації закінчив Ніжинський ордена "Знак Пошани" технікум механізації сільського господарства;  5 років працював інженером-технологом у райоб’єднанні «Сільгосптехніка», був обраний депутатом районної Ради, згодом вступив до Української ордена Трудового Червоного Прапора сільськогосподарської академії, яку закінчив у 1981 році з відзнакою і отримав диплом інженера-педагога. З того часу працює на кафедрі технічного сервісу та інженерного менеджменту ім. М.П.Момотенка НУБіП України. Має сина Максима, який трудиться інженером-конструктором на заводі "Нуdromatik" та доньку Ганну— представника відділу маркетингу ІSGЕ компанії "John Deerе".

У 2006 році проходив стажування на всесвітньовідомій фірмі Bosch Rexroth AG (Німеччина, м. Ельхінген), де вивчав розробку і виробництво аксіально-поршневих гідромашин, їх ринок збуту та німецький досвід підготовки кадрів різного рівня. Одночасно з викладацькою діяльністю понад 30 років займається прикладною методикою, впровадженням у навчально-виховний процес методів активного навчання, розробив і впровадив кілька ділових ігор. Пізніше серйозно зайнявся мотиваційним менеджментом, інформаційними технологіями та наукометрією.

Зокрема, 10 років копіткої і напруженої праці пішло на створення унікальної методики оцінювання професійної діяльності науково-педагогічних працівників та структурних підрозділів навчальних закладів І-ІV рівнів акредитації з наступним визначенням їх рейтингу (є відповідні патенти та акти впровадження). Суть методики полягала в тому, щоб формалізувати цю діяльність, виключити емоційну складову при оцінюванні, знайти відповідні критерії, усунути зрівнялівку в оплаті праці, примусити вести чіткий облік власноруч(!) виконаної роботи. Методика сприяла небувалій мотивації до праці, іншими словами дала потужний поштовх внутрішнім, прихованим резервам, без якихось додаткових капіталовкладень. При цьому керівник (ректор) отримав не опосередкований зворотній зв’язок з виконавцями різного рангу (як було раніше), а прямий і безпосередній. Розроблена система має колосальні фінансові наслідки, вона впливає на самопочуття окремого індивіда в колективі і є, по-суті, крупним соціальним проектом. Крім того, у керівника з’явилась додаткова  можливість для фінансового маневру: підтримки інноваційних ініціатив, встановлення доплат і надбавок, виплат більшої кількості премій. Анатолій Вікторович неохоче згадує, який шалений спротив, а часто і відвертий саботаж, довелось долати на етапі впровадження, у тому числі і від посадовців, котрі й досі керують університетом... Дивно, але зараз вони стали запеклими прихильниками методики, відверто намагаються щось «удосконалити», підігнути під власні забаганки, отримати зиск і навіть присвоїти авторство. Звичайно, такі «удосконалювачі» лише дискредитують систему і викликають обурення з боку науково-педагогічних працівників.

Розроблена Шостаком А.В. методика неабияк сприяла впровадженню в університеті системи менеджменту якості і  проходженню сертифікації за вимогами міжнародних стандартів ISO 9001:2008, створенню Наукового  парку НУБіП України «Стале природокористування та якість життя». Неможливо переоцінити роль методики на даному етапі: університет проходить національну акредитацію за 45-ма спеціальностями й водночас— міжнародну за нормативами США, вперше на пострадянському просторі. НУБіП України має  тверді наміри достойно зустріти у листопаді 2013 року свою славну 115-у річницю. Слід зауважити, що розроблену методику взяв за основу, з урахуванням власної специфіки, НУ України «Київський політехнічний інститут» і ще десятки ВНЗ в Україні та країнах СНД.

Наукові праці Анатолія Вікторовича широко відомі у країнах СНД, зокрема в Росії, відзначені дипломами та сертифікатами на престижних міжнародних виставках: "Агро-2010", "Агро-2011", "Агро-2012", німецько-французько-американських "ІнтерАгро-2011", "ІнтерАгро-2012", "ІнтерАгро-2013", золотими, срібними та бронзовими медалями на Міжнародній виставці "Сучасна освіта в Україні" (2010, 2011, 2012, 2013); під його науковим керівництвом успішно захистилося понад 500 бакалаврів, спеціалістів, магістрів; він є автором біля  300 наукових праць українською, російською, англійською та німецькою мовами, у т.ч. 5 навчальних посібників та 10 авторських свідоцтв на винаходи. Нагороджений нагрудними знаками "Відмінник освіти України", "Відмінник інженерної служби України"; визнаний "Кращим освітянином України 2010 року", лауреатом відзнаки "Залиш мені в спадщину думку найвищу"; нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України (2003), трудовою відзнакою "Знак Пошани" (2004), Почесною грамотою Федерації профспілок України (2007), отримав дипломи Всеукраїнської програми "Національні лідери України" у номінаціях "Наука" і "Освіта" (2012), нагороджений Срібною медаллю ім. В.І. Вернадського "За видатні успіхи в галузі гуманітарних та природничих наук" (2012), отримав почесне звання "Заслуженный работник науки и образования" (Росія, 2012), диплом Почесного доктора наук DOCTOR OF SCIENCE, HONORIS CAUSA (Росія, м. Сочі, 2012), золоту медаль "За новаторскую работу в области высшего образования" (Росія, м. Москва, 2013).

І ось, нарешті, заслужене Міжнародне визнання: внесок Анатолія Вікторовича у розвиток науки і освіти визнало світове співтовариство – Комісією з нагород Європейського науково-промислового  консорціуму (European scientific and industrial consortium  "ESIC") (www.euscience.infoприйнято рішення (протокол №12/29.05.13) про нагородження  Шостака А.В. престижним орденом LABORE ET SCIENTIA – ПРАЦЕЮ І ЗНАННЯМИ (Мюнхен)

Понад 20 років він очолює найбільшу в НУБіП України профспілкову організацію Технічного навчально-наукового інституту, яка налічує близько 400 працівників, за що отримав найвищу нагороду ФПУ — нагрудний знак "Профспілкова відзнака" (2013); а ще є головою правління Товариства аграрних інженерів НУБіП України Української асоціації аграрних інженерів. Він член Ради Заслужених вчених НУБіП України, очолював рейтингову комісію університету як розробник унікальної методики оцінювання діяльності науково-педагогічних працівників і структурних підрозділів (1999-2004); його хобі: підготовка та участь у різних профільних виставках і наукових конференціях, музика, психологія, поезія; його кредо: стережись байдужих - саме від їхнього мовчазного неспротиву твориться все зло на світі.

Додаткові джерела інформації

http://ashostak.livejournal.com/

http://latifundist.com/dosye/shostak-anatolij-viktorovich

http://www.famous-scientists.ru/11615/

http://kozeletslife.com/index.php?option=com_content&view=category&layout=blog&id=46&Itemid=214

http://www.linkedin.com/pub/anatolii-shostak/52/922/316

http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/4108/art/1341514435.html

http://chz.org.ua/files/Otch_p7.12.pdf

http://who-is-who.ua/main/page/yuvilyars2012/83/570

http://www.nubip.edu.ua/node/7887

http://who-is-who.ua/main/page/123qwe/78/613

http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/4069/news/1333707940.html

http://kekmir.ru/members/person_13709.html

На головну
Створення сайту: DoSites.Net
На початок сторінки Карта сайту