Приємна новина для провідних університетів України: Міністерство потурбувалось
Приємна новина для провідних університетів України: Міністерство потурбувалось
Додано:25/09/2017

 

 

 

Приємна новина для провідних університетів України:
Міністерство потурбувалось

 

Незабаром в університетах України почнуться чергові наукові «жнива» - підбиття річних підсумків роботи НПП та структурних підрозділів за рейтинговою методикою. Як і будь-які жнива – це гаряча пора, коли кожен викладач, кожна кафедра повинні гідно і переконливо представити власні здобутки рейтинговій комісії. За результатами рейтингу визначається не лише розмір надбавки до базового посадового окладу, але й авторитет і відповідний статус НПП.  

Отож, маємо приємну новину для НПП, котрі займаються науковими дослідженнями: Міністерство  науки і освіти України надало провідним університетам України безкоштовний доступ до всесвітньо визнаних наукових баз даних Web of Science  та SCOPUS (Наказ № 1286 від 19 вересня 2017 року). Тепер справа за університетськими бібліотеками та завідувачами кафедр – вони повинні НЕГАЙНО подбати, щоб всі університетські комп'ютери, котрі обслуговують кафедри, отримали такий доступ.

Що необхідно знати про наукометричні бази Web of Science та SCOPUS       Web of Science, Web of Knowledge, Researcher ID і Endnote Web – це взаємно інтегровані  продукти компанії Thomson Reuters, використання яких, з одного боку, суттєво полегшує науково-дослідницьку роботу окремих вчених, а з іншого – допомагає організаціям визначити якість здійснюваних досліджень, обрати найбільш перспективні галузі, об’єкти інвестицій (наприклад, наукові журнали) і оцінити науковців за якісними та кількісними критеріями. До цих критеріїв належить, зокрема, прийнятий міжнародним співтовариством показник авторитетності журналу – Impact-factor (імпакт-фактор) та індекси цитованості, у т.ч. h-індекс (індекс Хірша). Окрім формалізації оцінки діяльності наукових співробітників, журналів та інститутів,  ці інформаційні продукти фактично супроводжують будь-якого дослідника протягом всього циклу науково-дослідницької діяльності: «проведення дослідження» – «вибір місця публікації» – «підготовка до публікації» – «створення власного бренда». Так, бази даних і зовнішні ресурси, доступні за допомогою найбільшої і найавторитетнішої  в очах світового співтовариства реферативної бази даних в рамках Web of Knowledge – Web of Science, допомагають досліднику проаналізувати картину «виконаної роботи» в його галузі і визначити  найбільш перспективні предметні області розробок в його сфері; знайти найбільш авторитетних зарубіжних колег, які  займаються аналогічними дослідженнями, і організації, які фінансують ці дослідження.

Web of Knowledge включає в себе кілька унікальних реферативних баз даних і доступ до зовнішніх пошукових ресурсів. В залежності від оплаченої організацією наукової, навчальної чи експертної підписки на продукцію WoK спектр доступних для роботи баз даних може бути різним. У даному випадку підписка здійснена на 3 індекси WoS (SCIE, SSCI и AHCI), а також MEDLINE і Journal Citation Reports. Втім, пошук здійснюється за всіма наявними ресурсами, але доступ до результатів, якщо вони відносяться до неоплачених баз даних, буде обмеженим. Первинний доступ до WoK можливий з будь-якого комп’ютера, підключеного до локальної мережі організації, яка оплатила доступ до цієї платформи. Адрес – www.webofknowledge.com У цілому до в WoK входять: Web of Science (WoS) – мультидисциплінарна аналітична реферативна база даних журнальних статей і наукових конференцій. Завдяки достатньо суворим критеріям відбору інформації, в які входять видавничі стандарти, аналіз змісту журналу, фактори міжнародної диверсифікації, аналіз цитування авторів і Impact-фактор журнала3 , нині в WoS представлено біля 12 000 журналів з приблизно 27 000, існуючих у світі, а також 120 000 научных конференций. Проте, саме публикації в цих журналах і виступи на цих конференціях сприяють розповсюдженню Ваших наукових відкриттів серед світового експертного і наукового співтовариства та підвищенню Ваших показників цитованості. Більшість журналів в WoS – на англійській мові. Втім, на регіональному рівні журнали представлені на місцевих мовах у т.ч. українською, російською. База даних WoS оновлюється ЩОТИЖНЯ. Принцип організації WoS – це принцип цитування: тобто, виділення зв’язків  між статтями, на які посилається автор, і статтями, які посилаються на цього автора. WoS містить у собі 5 баз даних (індексів): SCIE (Science Citation Index Expanded – мультидисциплінарна реферативна база даних журнальних статей з природничих наук, котра включає 6500 видань з 150 дисциплін з 1898 року); SSCI (Social Science Citation Index – мультидисциплінарна реферативна база даних журнальных статей з соціальних (суспільних) наук. Включає 2474 журнала з 50 дисциплін (у т.ч. соціології, бізнесу і комунікації) з 1956 року); AHCI (Arts & Humanities Citation Index – реферативна база даних журнальних статей з мистецтва і гуманитарних наук. Нині у ній – порядка 1935 журналів, у т.ч. з історичної і релігійної тематики. Глибина архіву – з 1970 р. Journal Citation Reports представляє собою прекрасний засіб для вибору журналу публікації і побудови індивідуальної стратегії публікацій. Endnote Web незамінимий при підготовці статті до публікації, зокрема – це зручний інструмент швидкого оформлення посилань і списків літератури у відповідності до вимог будь-якого журналу з Web of Science під час написання статті в текстовому  редакторі Microsoft Office Word. Researcher ID, в свою чергу, допомагає досліднику в непростій роботі по створенню міжнародного бренду під власним іменем. Загальна інформація Web of Knowledge (WoK) – це інтегрована web-платформа, створена компанією Thomson Reuters з метою фільтрування інформаційного потоку наукових публікацій і подій (конференцій, патентів, сайтів і даних, доступних у відкритому доступі). Прямі конкуренти WoK – це безкоштовна пошукова платформа Google Scholar і гігантська реферативна (платна) база Scopus. .

Коротко про можливості БД SCOPUS.              

База даних рефератів та цитування рецензованої літератури Scopus (http://www.scopus.com/) представляє собою найбільшу в світі єдину реферативну базу даних, яка індексує більш ніж 21 000 найменувань науково-технічних та медичних журналів приблизно 5 000 міжнародних видань. Щодня оновлювана база даних Scopus включає записи, навіть до першого тому, першого випуску журналів провідних наукових видавництв. Вона забезпечує неперевершену підтримку у процесі пошуку наукових публікацій та пропонує посилання на усі реферати з широкого обсягу доступних статей, які вийшли. Розробникам, які відповідають за інформаційне наповнення, довелося оцінити велику кількість джерел, аби гарантувати відображення наукової літератури самої високої якості, у тому числі публікацій у відкритому доступі (Open Access), труди наукових конференцій, а також матеріали, які доступні лише у електронному вигляді. Пошукова система Scopus також пропонує Research Performance Measurement (RPM) — засоби контролю за ефективністю досліджень, які допомагають оцінювати авторів, напрямки досліджень та журнали.

Зміст та основні переваги

21 000 журналів, які рецензуються (у тому числі 3 800 журналів Open Access) (Завантажити в xls)

100 000 книг

390 назв Trade Publications
370 книжкових серій (триваючих видань)
6,8 млн. конференційних доповідей з трудів конференцій
50 млн. записів:
29 млн. записів з посиланнями з 1996 р. (з яких 84% складають пристатійну літературу)
21 млн. записів з 1996 р. до 1823 р.
27 млн. патентних записів від п’яти патентних офісів

Статті, які знаходяться у підготовці до друку (“Articles­in­Press”), із більше ніж 3 850 журналів. Восени 2013 р.: розпочався проект зі збільшення кількості книг, представлених у Scopus до 75 000 книг (завершився у 2015 р.). Детальніше про проект

Оновлення інтерфейсу та функціоналу Scopus (2016)

Завантажити Керівництво з охвату контенту Scopus

  • Включає інформацію із спеціалізованих баз даних компанії Elsevier (наприклад, Embase, Compendex та ін.), а також основних баз інших видань (наприклад, Medline),
  • авторські профілі з детальною інформацією про автора та оцінкою його наукової діяльності,
  • профілі організацій з детальною інформацією та оцінкою їх наукової діяльності,
  • функція Analytics дозволяє проводити порівняння журналів згідно з різними бібліометричними показниками (SNIP та SJR)

Повна версія керівництва зі змісту Scopus

Переваги перед іншими базами даних

  • перевищує за повнотою та ретроспективною глибиною більшість баз даних, які існують у світі;
  • повна інформація про російські організації, російські журнали та російських авторів, зокрема показники цитування;
  • засоби контролю ефективності досліджень, які допомагають оцінювати авторів, організації, напрямки досліджень та журнали;
  • відсутність ембарго, індексації та поява багатьох рефератів до того, як вони будуть надруковані;
  • зручний і простий в освоєнні інтерфейс;
  • можливість в один крок побачити розбивку результатів за усіма можливими джерелами пошуку (кількість у наукових журналах, патентах, наукових сайтах в Інтернет), а також деталізовану картину за назвами журналів, авторами та співавторами, організаціями, роками, типами публікацій тощо;
  • демонстрація усіх варіантів написання журналу, прізвища та імені автора, назви організацій, які зустрічаються.


Фінансові аргументи

  • придбання навіть декількох окремих баз даних (інтегрованих чи тих, що перекриваються Scopus) у десятки разів перевищує вартість Scopus;
  • спеціальні знижки;
  • гнучкість оплати: напряму у євро або через наших партнерів у СНД

Приклади використання Scopus для різних категорій користувачів


Для бібліотек

  • об'єктивне визначення доцільності друкованої підписки (самих затребуваних і цитованих журналів з будь-якої галузі знань);
  • використання одного продукту замість десятка різнорідних баз даних для єдиного пошуку;
  • перехід на Scopus значно піднімає статус бібліотеки як інформаційного центру.


Для керівництва

  • отримання найновішої інформації з будь-якого напрямку наукових досліджень (в яких
 організаціях, в якій області і ким ведуться дослідження), що дозволить ефективно
 приймати управлінські рішення;
  • визначення статусу співробітника, відділу, цілої організації (за публікаціями і 
цитованості, h-індексу);
  • об'єктивне обґрунтування при атестації установи, а також отримання фінансування
 або для звіту про використання грантів.


Для кінцевих користувачів

  • можливість отримувати результати пошуку з теми з однієї платформи, що зазвичай розкидано на десятках різних ресурсів;
  • можливість в один крок побачити всю можливу інформацію про наукові розробки (у яких журналах, у яких авторів, які існують патенти, дані по рокам тощо);
  • отримання повних даних про усіх авторів, які публікуються у галузі, яка цікавить (ім’я автора, місце роботи, тематика публікацій, цитування тощо), можливість завантажити керівництво зі змісту профілю автора в Scopus та його коректування;
  • аналіз та порівняння наукових журналів, які цікавлять (згідно даних цитування, публікаційної активності, бібліометричним показникам SNIP та SJR) для подальшого вибору, у якому з них краще публікуватися, який з них пропонує найбільш цінну наукову інформацію.

Розроблено за участю наукової спільноти

Розробка Scopus велася за участю професіоналів у галузі інформаційних технологій та дослідників із усього світу. Інтерфейс створювався не лише силами команди, яка складається не лише з десятка розробників, які повний робочий день працюють над даним проектом, але й когнітивного психолога. Вони узагальнювали дані спостережень та відгуків користувачів, отриманих в ході тестів (до них були залучені сотні дослідників та бібліотекарів). Такий підхід є унікальним у своєму роді, оскільки в проектуванні та тестуванні кожної функції та елемента функціональних можливостей брали участь потенційні користувачі продукту. Наприклад, реалізація інноваційного елемента ‘Refine Results’ (уточнити результати) стала прямим наслідком зворотного зв’язку з користувачами, які були зацікавлені у можливості зручного перегляду результатів та простих у використанні опцій, які забезпечують більш точний та чіткий пошук.

Удосконалення Scopus з урахуванням потреб дослідників продовжувалося й буде продовжуватись.

Дослідники можуть направляти запити про нові найменування, джерела та типи документів у Комісію з відбору інформаційного наповнення, яка складається з провідних вчених та бібліотекарів – представників усіх основних предметних галузей, які допомагають забезпечити регулярне поповнення новими найменуваннями, у тому числі й на основі запиту користувачів. А також вони можуть ознайомитися з вимогами та порядком подання журналів у Scopus.

FAQ в журналах про Scopus: Оптимізація процесу подачі заявок на включення до Scopus для редакторів та видавців

FAQ: Роль редактора

Система Scopus – це найбільш ефективний шлях отримання релевантної наукової інформації та її оцінки у найкоротший термін!

http://mon.gov.ua/content/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%B8/2017/09/20/nakaz-%E2%84%96-1286-vid-19.09.2017.pdf (Наказ МОНУ №1286  від 19.09.2017)

Слова, виділені жирним курсивом – це активні посилання!

 Руководство пользователя (1515 Kb)

 

 

Анатолій Шостак,
​автор рейтингової методики

  • Приємна новина для провідних університетів України: Міністерство потурбувалось
 
Коментарі

Шановні користувачі, з метою уникнення розповсюдження спаму та реклами, просимо Вас авторизуватися через профіль в соціальних мережах.

Це не займе багато часу, та не потребує заповнення жодних форм. Дякуємо за розуміння!

Увійти використовуючи пофіль:
Створення сайту: DoSites.Net
На початок сторінки Карта сайту