Шостак А.В. ОПУБЛІКУВАТИ чи ЗАГИНУТИ. Професор Анна Віль Харцінг – розробник інтернет-ресурсу «Публікуйся або загинеш»

Шостак Анатолій ВікторовичЧому в міжнародних наукових журналах зовсім мало українських вчених? Що повинно мотивувати їх до публікації в таких виданнях? Які кроки слід негайно зробити для стимулювання міжнародних публікацій? Як відомо, у Національному університеті біоресурсів і природокористування України вже понад 10 років діє ефективна рейтингова система (автор методики: Шостак_А.В.) За пропозицією автора методики, починаючи  з 2013 року, у перелік критеріїв рейтингу, за якими  оцінюється діяльність науково-педагогічних працівників і структурних підрозділів НУБіП України, вводяться наукометричні показники, такі як індекс Хірша та імпакт-фактор. Більш розлого про це нижче, у пристатейному списку літературних джерел.

Наразі  читачам сайту АН ВО України  пропонується до розгляду стаття, яка містить пояснення і детальну інструкцію з встановлення спеціальної програми, яка допоможе розібратись у основних наукометричних показниках. Практичне значення цієї статті полягає в тому, що кожен науковець чи науково-педагогічний працівник зможе легко встановити її на своєму комп’ютері і здійснити самотестування. Результати такого самооцінювання для декого можуть бути несподівано приємними, але можливо і навпаки… Отож, перш ніж шукати себе у головних міжнародних базах Web of  Science (WoS) чи Scopus, – а ймовірність там себе знайти досить незначна (з багатьох причин), – дуже корисно попрацювати із запропонованою програмою. Тут представлена 4-а, остання версія. До речі,  багато науковців і НПП вже нею користуються. 

Загальний огляд Publish or Perish. Publish or Perish (Публікуйся або загинеш) є програмою, котра виловлює і аналізує академічні цитати. Виконуючи деяке дослідження, маємо можливість дуже легко і зручно перевірити, чи був даний текст або автор вже процитовані, як часто і де. Якщо у вас є робоче Інтернет-з'єднання программа Publish or Perish допоможе отримати таку інформацію за лічені секунди. Ця программа використовує  запити Google Scholar, щоб отримати дані про цитування. Далі вона  розкладе  результати вашого запиту і претворить  їх у низку статистичних даних.

Тоді результати можна  вивести на экран вашого монітору, скопіювати  у буфер обміну і вставити в інші програми або зберегти у текстовому файлі для подальшого використання.

Якщо  ви  здійснюєте пошук, використовуючи ім'я автора, заголовок даного видання, групу слів чи ключову фразу, Publish or Perish може вирахувати назву і номер видання, де можна виявити текст свого запиту, загальну кількість цитат, котрі відповідають запиту, средню кількість цитат на конкретнее видання  і  багато інших детальних даних.

Ви будете в змозі  виконати чотири типи аналізу: аналіз цитувань автора, аналіз   цитувань журналу (імпакт-фактор), загальний  пошук всіх цитувань і пошук за мультизапитом.

Розроблена пошукова  програма «Публікуйся обо загинеш» («publish or perish») давно вже стала девізом вчених багатьох країн. Сенс цього вислову простий  – відсутність якісних публікацій не дає можливості зробити кар'єру в академічному середовищі, незалежно від того, університет це чи науково-дослідний інститут. Запеклі дискусії з приводу того, чи характеризує роботу вченого наявність публікацій, їх цитувань і значення імпакт-фактора, ніяк не впливають на той факт, що про науковий потенціал окремих дослідників, наукових лабораторій, організацій і країни в цілому,  судять саме за такими наукометричними показниками як кількість  публикацій в журналах, які мають високий імпакт-фактор і  їх цитованість.

«Publish or Perish», як було зазначено  – це програмне забезпечення  для пошуку і аналізу  наукових цитувань. Воно використовує  Google Scholar для отримання неопрацьованих цитат, а потім аналізує їх і виводить наступні  статистичні дані:

• загальне число статей;

• загальне число цитувань;

• середнє число цитувань на статтю;

• середнє число цитувань на автора;

• середнє число статей на автора;

• середнє число цитувань в рік;

• індекс Хірша з належними до нього параметрами;

• індекс Эгга;

• сучасний h-індекс;

• зважений за віком показник  цитування;

• два варіанти індивідуальних h-індексів.

Результати доступні з екрану, їх також можна скопіювати у буфер обміну Windows (для використання в інших додатках) або зберегти   в одному  з кількох вихідних форматів (для послідуючого згадування и подальшого аналізу). В Publish or Perish включена детальна інструкція користувача з  підказками і додатковою інформацією про систему показників цитування.  

Для встановлення «Publish or Perish»   на персональному робочому місці рекомендуємо скористатись посиланнями: http://www.harzing.com/pop.htm#download або http://www.harzing.com/pop.htm. За допомогою програми можна провести аналіз цитувань автора «Autor impact»; аналіз цитувань журналу «Journal impact»; розширений аналіз цитування автора «General citations».

ПОСЛІДОВНІСЬ ДІЙ ПРИ РОБОТІ З ПРОГРАМОЮ:

 • запустити програму Publish or Perish;

 •  у горизонтальному меню вибрати вкладку «Author impact»;

 • у полі «Author's name» вести всі можливі варіанти написання прізвища та ініціалів автора кирилицею та латиницею з урахуванням транслітерації. Різні варіанти написання прізвища та ініціалів об’єднуємо логічним оператором OR. Кожний варіант написання прізвища та ініціалів подавати без крапки в ініціалах.

Наприклад: Віктор Костянтинович Сидоренко. У відповідному віконці набираємо: ВК Сидоренко або VK Sidorenko

• пошук можна обмежити роками та тематичними напрямками;

• натиснути кнопку з командою Lookup після заповнення потрібних полів.

В головному вікні з’являються результати пошуку, які розміщені у 2 панелях:

• панель статистичної інформації (Calculated statistics);

• панель зі списком знайдених публікацій (Articles and books found). В цей список входять статті з журналів, матеріалів конференцій, тези доповідей та інша наукова інформація, доступна за допомогою Google Scholar.

Слід зазначити, що кількість знайдених результатів обмежена числом 1000 записів, що обумовлено властивостями Google Scholar. В панелі статистичної інформації з’являється наступна інформація:

• загальна кількість документів автора;

• загальна кількість цитувань автора;

• середня кількість цитувань автора за рік;

• h-індекс (індекс Хірша);

• інші показники.

В панелі зі списком знайдених публікацій розташовано список, у якому відображаються всі результати пошукового запиту.

Список розбитий на такі колонки:

Cites – кількість цитувань конкретної статті,

Per year – середня кількість цитувань статті за рік,

Rank – рейтинг статті Google Scholar,

Authors – всі автори статті,

Title – назва публікації,

Year - рік,

Publication – назва журналу (в деяких випадках невизначена),

Publisher – видавець (в деяких випадках невизначений).

Якщо публікація має цитування (друга колонка), то подвійний клік на вибраному рядку веде на сформований Google Scholar список робіт, які її цитують. Якщо цитувань немає, то відображається сторінка з результатами пошуку Google Scholar даної публікації.

• список публікацій за замовченням відсортовано у порядку зменшення кількості цитувань, але можна відсортувати його по значенню будь-якого стовпця, натиснувши на відповідний заголовок.

Якщо окремий рядок не відповідає пошуковому запиту, тобто, публікація належить іншому автору (хоч прізвище і ініціали співпадають) потрібно виключити публікацію з розгляду, знявши «галочку».

 • необхідно редагувати список.  Редагування можна здійснити наступним чином: можна об’єднати окремі рядки (якщо вони дійсно відносяться до однієї і тієї ж роботи), перетягуючи їх, тримаючи натисненою ліву клавішу миші (Merging result). При всіх цих змінах статистичні показники перераховуються автоматично.

• Зверніть увагу: список публікацій можна зберігати (експортувати) у різних форматах;  програма зберігає історію пошуків з усіма результатами. Скачавши програму, насолоджуємось пошуком авторів, статей, журналів. І, що найважливіше, оцінюєм себе, знаходимо власний  індекс Хірша і кількість цитувань. Іншими словами, маємо статистику по кожній публікації.

Цей інтернет-ресурс (програму) по визначенню наукометричних показників наукових і науково-педагогічних працівників слід негайно запровадити в НУБіП України. Програму за поданою  методикою необхідно встановити на кожній  кафедрі університету. Лише добре ознайомившись і оволодівши наданим ресурсом можна переходити до наукометричних показників визнаних у світі міжнародних баз даних (БД) Web of Science, Scopus та Webometrics Ranking.  Адже саме за наявністю публікацій і цитувань саме в цих  БД  НУБіП України буде  підтверджувати статус дослідницького і проходити міжнародну акредитацію. А ми, поки що, не входим навіть у ТОП -20 українських університетів.

Для прикладу подаємо сторінку доктора педагогічних наук, професора В. К. Сидоренка, який працює в НУБіП України. Як бачимо, у нього h-index дорівнює 6. Це досить пристойне значення, враховуючи те, що у деяких вчених цей показник або відсутній взагалі, або дорівнює 1-2…

 
Літературні джерела та корисні інтернет-посилання

 

Шостак А.В. Наукометрія як засіб інтеграції у світовий інтелектуальний простір // Сучасна освіта. Всеукраїнський щомісячний журнал. – К.: 2010 – №11(83).

Шостак А.В. Імпакт-фактор та індекс Хірша як критеріїї оцінювання наукової діяльності // Інф. щомісячник «Пропозиція» - Укр.журнал з питань агробізнесу. – К.: 2010. – №12. – додаток до журналу «Агрокомпас». – с. 8-10.

Шостак А.В. Дослідницький університет у дзеркалі бази даних SCOPUS // Business panorama (Ділова панорама). Міжнародний журнал Торгово-промислової палати. – К.: 2010. – №3(69). – с. 58–61.

Шостак А.В. Дослідницький університет: як покращити індекс Хірша // Сучасна освіта. Всеукраїнський щомісячний журнал. – К.: 2010 – №12(74).

Шостак А.В. Як підрахувати якість освіти // Сучасна освіта. Всеукраїнський щомісячний журнал. – К.: 2010. – №9(71).

Шостак А.В. Індекс Хірша і авторитет вченого // Освіта: Всеукраїнський тижневик Міносвіти і науки України. – К.: 2010. – №50(5433).

Шостак А.В. Як оцінити якість освіти у дослідницькому університеті // Науковий вісник НУБіПУ. Ред.кол.: Д.О. Мельничук (відп.ред.) та ін. – К.: 2010. – Вип.155, ч.2.

Шостак А.В. Використання бібліометричних показників для оцінювання рівня наукових досліджень у дослідницькому університеті // Науковий вісник НУБіПУ. Ред.кол.: Д.О. Мельничук (відп.ред.) та ін. – К.: 2010. – Вип.155, ч.3.

Шостак А.В. Наука у дзеркалі індексів цитування // Business panorama (Ділова панорама). Міжнародний журнал Торгово-промислової палати. – К.: вересень-жовтень 2011 р. №2(71).

Шостак А.В. Наукометрія і бібліометрія у Національному університеті біоресурсів і природокористування України // Business panorama (Ділова панорама). Міжнародний журнал Торгово-промислової палати. – К., №1(70) березень-квітень 2011 р.

Шостак А.В. Технологія оцінювання якості освіти у дослідницькому університеті на шляху до євроінтеграції // Матеріали Всеукраїнської наукової Інтернет-конференції «Актуальні проблеми підготовки сучасного учителя», Уманський державний педуніверситет ім. П. Тичини, 20 травня 2011 р., с.6–25.

Шостак А.В. Про інтелектуальну інформаційну систему оцінки ефективності наукових публікацій у дослідницькому університеті // Інф. щомісячник «Пропозиція» - Укр.журнал з питань агробізнесу. – К.: 2011. – №1. – додаток до журналу «Агрокомпас». – с. 6-8.

Шостак А.В. Щодо інтелектуальної інформаційної системи оцінки ефективності наукових публікацій  у дослідницькому університеті // Науково-інформаційний вісник. – К.: 2011. – Вип.4 (75) – С. 47-52.

Шостак А.В.  Імпакт-фактор та індекс Хірша // Науково-інформаційний вісник. – К.: 2012. – Вип.4 (81) – С. 73-82.

Шостак А.В. Який у вас Хірш? // Науково-інформаційний вісник. – К.: 2013. – Вип.1 (84) – С. 84-91.

Шостак А. Наукометрія як засіб інтеграції у світовий інтелектуальний простір // Науково-інформаційний вісник. – К.: 2013. – Вип.2 (85) – С. 89-99.

Мельничук Д., Шостак А. Україна в науковому інформаційному просторі // Науково-інформаційний вісник. – К.: 2013. – Вип.3 (86) – С. 62-73.

 

Електронна пошта: anne-wil@harzing.com

Веб-сайт: www.harzing.com

Професор міжнародного менеджменту. Кафедра менеджменту та маркетингу. Факультет економіки та торгівлі. Університет Мельбурна, Австралія

Анна-Віль Харцінг є професором  кафедри міжнародного управління  в університеті Мельбурн, Австралія. Перш ніж перейти  до науково-педагогічної діяльності в Мельбурні, вона працювала в університеті Бредфорд (Великобританія), Маастрихтський університет, університет Тілбург і відкритий університет (все це в Нідерландах, країні її походження). Вона має ступінь доктора філософії з міжнародного управління від університету Бредфорд, Магістра бізнес-адміністрування & міжнародного управління Маастрихтський університет і ступінь Бакалавра в Бізнес & мови за Hogeschool Енсхеде.

Цей веб-сайт надає інформацію, онлайн статтті і ресурси про її сфери досліджень. У ньому також представлені ресурси для надання допомоги з академічних  публікаціїй  та оцінки дослідження і якості журналів, а також програмне забезпечення для проведення аналізу цитувань.  Ви можете робити  посилання на цей сайт. Однак, використовуйте цей ресурс лише для особистого користування. Якщо не вказано інше, цей сайт і його вміст є  власністю  © Анни-Віль Harzing 1997-2013 рр. і використовується з її дозволу.

Шостак А.В., член-кореспондент АНВО України

На головну
Створення сайту: DoSites.Net
На початок сторінки Карта сайту